"Я відпрацював декілька місяців, але мені не заплатили.." - так починаються тисячі історій заробітчан у Польщі. Усі вони мають не тільки схожий початок, але й дуже подібно закінчуються. І, на жаль, йдеться не про хепі-енд.
У переважній більшості випадків затримки чи невиплати заробітної плати мігрантам не вдається повернути зароблені гроші. На це є багато причин і найголовніше з них те, що іноземці дуже обмежені в своїх можливостях. Вони не мають достатньо грошей, аби винайняти адвокатів. Вони не мають знань та часу, аби займатися відстоюванням власних прав самостійно.
Тому набагато більш ефективною тактикою для мігрантів є запобігання подібним ситуаціям. Не хочете проблем з оплатою праці? Уникайте ризику пошитися в дурні! Але як застосувати цю пораду в житті? Як серед десятків пропозицій на польському ринку відрізнити "чесних" та "нечесних" роботодавців? Давайте поговоримо про це більш детально. Безумовно, ми не можемо передбачити всього, але існують ознаки, які підказують, що з цим працедавцем краще не мати справи. Ось вони.
#1 Без умови, без документів.
Це банально, але, на жаль, все ще дуже й дуже розповсюджене явище. Вам вже показали робоче місце та сказали починати від завтра, але ви не підписували жодних умов та в очі не бачила дозволу на працю або освядчення. У роботодавця на все одна відповідь: "Ти сюди за паперами приїхав, чи працювати?". "Звичайно, працювати" - погоджуєтесь ви і тим самим дозволяєте вашому працедавцю тримати вас за дурня. Тепер вам не обов'язково платити, по факту, ви ніколи не працювали на цьому підприємстві.
Пам' ятаєте найбільш гучні справи з українськими мігрантами, що стали жертвами свавілля польських працедавців? Так от, усі вони не мали умов та дозволів на роботу. Годі й казати, що 90% невиплачених зарплат - це борги за нелегальну працю. Тож, якщо вам пропонують саме такі умови, майте розум відмовитися, інакше, погодьтеся працювати за дармо.
#2 "Спочатку покажи, що умієш, а потім подивимось".
Вам пропонують "трохи попрацювати" за невелику суму (часто значно меншу мінімально встановленої законом оплати праці), щоб роботодавець переконався у ваших здібностях? Це може мати багато назв: "стажування", "пробний період", "навчання" тощо. Якими б загадковими словами не прикривався роботодавець, знайте, що таким чином він збирається вас ошукати.
Хоче побачити ваші уміння? Чудово, нехай платить вам мінімалку та укладає умову на випробувальний період. Ні? Тоді тікайте якнайшвидше від такого власника, він точно не збирається вам платити.
#3 "Ти працюй, а я все владнаю".
Складність працевлаштування іноземців лякає поляків. Це правда. Коли майбутній працедавець хапається за голову від однієї думки, що вам потрібно робити освядчення, дозвіл воєводи або карту побиту - це нормально. Хвилюватися варто починати тоді, коли він впевнено береться вам "допомогти" та просить не перейматися: "Я владнаю папери, буду платити за тебе податки, а ти лише добре працюй". При цьому, вам підсовують щось підписати, називаючи це "контрактом" або "умовою". Ви погано розумієте польську, але з ввічливості усе підписуєте. Перед вашим носом махать якимись паперами, але на руках не залишають жодного документу? Не сумнівайтеся, вас ошукують. Це дуже розповсюджений трюк. А знаєте, що буде потім? Коли настане час вам заплатити, "шеф" раптово поїде до лікарні, у відпустку чи ще кудись. Пообіцяє заплатити потім. Але не заплатить ніколи. Адже він і не збирався цього робити від самого початку. Ви намагатиметися щось довести, але які документи покажете на підтвердження власних слів? Отож...
#4 Молода перспективна фірма.
Молодість - сила. Але дивіться, щоб вона не обернулася проти Вас. Йдеться про тільки-но створені фірми, без солідного капіталу, нерухомості чи іншої власності.
Відкрити "спулку" (spółka z ograniczoną odpowiedzialnością) може будь-хто. І якщо вам здається, що в Польщі офіційна реєстрація діяльності - це гарантія безпечного працевлаштування, то вам це лише здається... Нова фірма - чиста історія. Можливо, ви потрапили до молодої та перспективної команди. Але існує достатньо велика ймовірність того, що бізнес не принесе бажаного результату, а вам - не заплатять.
До Порадні Мігранта тільки за останній місяць звернулися 4 особи, яким не заплатили. Усі вони уклали офіційні умови про працю з тільки-но створеними фірмами. В судовому реєстрі Польщі власниками вищезазначених "спулок" значаться іноземці з прізвищами, розповсюдженими в Україні. Управління праці, куди звернулися ошукані заробітчани, лише розводить руками - розшукати власників-іноземців дуже важко.
Ще важче отримати від них гроші. Адже навіть якщо суд винесе рішення про стягнення заборгованості на користь працівників, звідки візьмуться гроші? Подібні фірми не мають ані готівки, ані банківських заощаджень, ані нерухомості. Словом, вони абсолютно "пусті", з них немає що стягувати.
Інша справа - приватні підприємці (działalność gospodarcza). За польським законодавством у разі виникнення суперечок, приватний підприємець буде відповідати усим своїм майном. Натомість, власник "спулки" такої відповідальності не несе. Тож, вирішувати лише вам. У будь-якому випадку, ніколи не буде зайвим зазирнути в реєстри та дізнатися більш детально, на кого ви збираєтесь працювати.
#5 Умова злеценя forever?
Умова злеценя - одна з найбільш розповсюджених форм контракту між працедавцем та працівником у Польщі. Особливо, коли йдеться про працевлаштування іноземців. Таким чином роботодавець намагається позбутися клопоту, пов'язаного з Трудовим кодексом. Точніше, з необхідністю виконувати свої зобов'язання перед працівником, накладені Трудовим кодексом. Оплачувана відпустка, оплачені надгодини чи робота у вихідні та святкові дні - це все не про умову злеценя.
Умова злеценя перетворює "працедавця" на "замовника", а "робітника" на "виконавця". У разі виникнення конфліктних ситуацій, у тому числі з невиплатами, вирішувати їх доведеться в суді. Але не в Трудовому, як у випадку з умовою про працю, а в звичайному. За розгляд справи доведеться платити з власної кишені, а саме провадження навряд чи обійдеться без залучення професійних юристів.
Тисячі українців працюють на умовах злеценя й не мають щодо цього особливих застережень. Але запитайте, що про ці умови думають поляки. Вони називають їх "сміттєвими" та погоджуються працювати "на злеценя" лише на короткий час. Хотілося, щоб українці також брали до уваги цей факт та обирали для себе найбільш надійні варіанти.
Розповсюджена схема невиплати зароблених грошей на умовах типу "злеценя" чи "о дзєло" виглядає наступним чином. Виконавець (працівник) виконав роботу. Наприклад, поклав плитку в квартирі чи відпрацював на виробництві місяць. Але замовник (працедавець) не збирається платити, бо... незадоволений якістю роботи або ще чимось. З точки зору закону, він має на це право! Адже платить не за те, що ви працювали (так було б у випадку умови про працю), а за результат. Не сподобався результат? Не буде грошей!
Звичайно, це спрощена модель. Законодавство Польщі захищає виконавців від свавілля нечесних замовників. Але на звернення до суду потрібні час, досконале володіння польською, гроші на юристів - усе, чого дуже часто бракує іноземцям у Польщі. Тож, чи варто ризикувати?
Умова про працю - це також не 100% гарантія, але для іноземців це все ж таки більш надійний варіант вчасно отримувати чесно зароблені гроші. Зрештою, саме заради них вони й відважилися приїхати до Польщі.
Коментарі
Дописати коментар