Безвіз закінчився після 15 березня: чи буде депортація, якщо не подати на карту?

31 березня 2020 року в Польщі було остаточно прийнято текст Закону, який в медіа просторі отримав назву "Антикризовий щит" ("Tarcza Antykryzysowa") або "спецустава". Цей документ став відповіддю польського уряду на виклики епідемії нового коронавірусу. 15 березня в Польщі було оголошено положення загрози епідемії, а з 20 березня 2020 року розпорядженням міністра  охорони здоров'я в країні впроваджено стан епідемії. 

Жорсткі правила карантину фактично паралізували країну: призупинено роботу низки підприємств та цілих секторів народного господарства, обмежено рух через кордони, тимчасово скасовані міжнародні пасажирські перевезення, обмежено роботу державних установ тощо. Разом з підприємцями та пересічними громадянами Польщі, надзвичайна ситуація торкнулася іноземців - трудових мігрантів, студентів та інших категорій громадян, - які за власної волі чи через обставини, від них не залежні, залишилися на території Республіки Польща. "Антикризовий щит" мав надати їм правові підстави "перечекати" епідемію і при цьому не порушити закон. 

Проте, певній категорії іноземців (достатньо великій за кількістю) місця під "Антикризовим щитом" не знайшлося. Йдеться про громадян України, Грузії та Молдови, які знаходяться у Польщі на підставі безвізового руху, але дозволена кількість днів їхнього легального перебування (90) вичерпується після введення в дію положення про загрозу епідемії (після 15 березня 2020 року). В антикризовому законі для них немає жодного прямого розв'язання. У деяких статтях пригадується про можливість легалізувати своє вимушене перебування шляхом подачі протягом 30 днів від скасування стану епідемії на карту побиту (посвідку на проживання).  

У соціальних мережах подібна правова підстава почала трактуватися категорично: або подаєшся на карту, або тебе депортують. У цьому матеріалі ми пропонуємо розібратися, чи так це насправді. 

Що написано в "Антикризовому щиті"? 

Про можливість легалізації іноземців, що перебувають у Польщі за безвізом, йдеться в ст. 15z, п. 1 і 2. Для повноти картини подамо текст цих частин Закону і оригіналі: 

Art. 15z. 1. Jeżeli termin do złożenia wniosku o udzielenie zezwolenia na pobyt czasowy, o którym mowa w art. 105 ust. 1 ustawy z dnia 12 grudnia 2013 r. o cudzoziemcach (Dz. U. z 2020 r. poz. 35) wypada w okresie stanu zagrożenia epidemicznego lub stanu epidemii, ogłoszonego w związku z zakażeniami wirusem SARS-CoV-2, termin ten ulega przedłużeniu do upływu 30 dnia następującego po dniu odwołania tego ze stanów, który obowiązywał jako ostatni.
2. Pobyt cudzoziemca na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej w okresie biegu przedłużonego terminu, o którym mowa w ust. 1, uważa się za legalny w rozumieniu art. 108 ust. 1 pkt 2 ustawy z dnia 12 grudnia 2013 r. o cudzoziemcach, jeżeli cudzoziemiec złoży wniosek w tym terminie.
3. Przepisy ust. 1 i 2 stosuje się odpowiednio do terminów, o których mowa w art. 85 ust. 1, art. 139l ust. 1, art. 139t ust. 1, art. 202 ust. 1 stosowanych do zezwoleń na pobyt stały oraz zezwoleń na pobyt rezydenta długoterminowego Unii Europejskiej i art. 300 ust. 2 ustawy z dnia 12 grudnia 2013 r. o cudzoziemcach

Процедуру продовження терміну перебування на підсатві угоди про безвізовий рух описує ст. 300 Закону про іноземців. Проте, існує застереження: подовження перебування на підставі безвізового руху можливо лише для громадян країн, для яких передбачена подібна практика. На жаль, для власників українського паспорта подовження перебування на підставі безвізового руху не передбачено. Іншими словами, якщо громадянин України подасть до воєводи заяву на продовження перебування на підставі безвізового руху, то отримає відмову. 

Звідки взялося твердження про обов'язок подання на карту побиту, про який так багато говорять у соцмережах? 


Джерелом цього твердження, ймовірно, є перекручена інформація про подачу на карту побиту як можливого варіанту легалізації українців, чий  безвіз закінчився після 15 березня 2020 року, порталу Urząd do spraw cudzoziemców, який розмістив ось таку інфографіку:  

Зверніть увагу, що в оригіналі подача на карту побиту є рекомендованою, а не обов'язковою. Таким чином легалізувати своє перебування в Польщі зможуть ті іноземці, що дійсно мають бажання та можливості для подачі документів на карту побиту. Ті ж, що не мають правових підстав для подачі на дозвіл на тимчасове чи стале перебування, або не хочуть цього робити,  жодних заявок на посвідку подавати не зобов'язані. Твердження типу "або подача на карту, або депортація" є надумуванням та маніпуляцією, які не мають під собою правових підстав.  

Чи можуть покарати депортацією тих, чия підстава перебування на біометрії вигасла після 15 березня й вони залишать територію Польщі протягом 30 днів від скасування стану епідемії? 

Про те, що людей, які "застрягли" в Польщі й у них закінчилися підстави легального перебування в часі загрози епідемії чи стану епідемії, не будуть карати оголосило Посольство України в Варшаві.

  Такої ж думки юрист Адам Буландра:

На користь некаральності перебування на "простроченому" безвізі в період епідемії свідчать ст. 15zzza та ст. 15 zzzb Антикризового закону. Ними передбачено перенесення строків залишення території Польщі відповідно до ст. 299 пар. 6 Закону про іноземців та добровільного повернення з огляду на рішення про зобов'язання до повернення на 30 днів з моменту оголошення закінчення стану епідемії.  

Чи можливо звинуватити іноземця в тому, що він умисно не залишив Польщу в період стану епідемії, якщо у нього закінчився безвіз після 15.03.2020?

Перебуваючи на території Республіки Польща іноземці зобов'язані підпорядковуватися розпорядженням місцевої та державної влади. І, хоча, прямої заборони виїхати до країни свого проживання іноземці не отримали, натомість вони почули чіткий сигнал від польського уряду дотримуватися суворих протиепідемічних правил. Сюди можна віднести, наприклад, рекомендацію полишати своє житло лише з метою роботи та забезпечення потреб життєдіяльності. Кордони закрились, міжнародні сполучення скасували, а на декого взагалі наклали зобов'язання самоізоляції чи карантину. Тож, за таких умов навряд чи можна звинуватити іноземця в умисному униканні виїзду з країни. 

Що буде, коли подати на карту побиту лише для "перестраховки"?

По-перше, масова безпідставна подача на карту побиту обтяжить і без того багатостраждальні управління у справах іноземців. По-друге, за оформлення карти побиту необхідно внести держмито, яке навіть за умови скасування заявки чи негативного рішення, повернеться до заявника досить нескоро (від декількох місяців до пів року). І, нарешті, подача на карту побиту означає декларацію ваших намірів саме проживати в Польщі. Подавати на карту лише заради безпроблемного проходження кордону, означає умисно вводити в оману польську владу.